Забуті традиції рад старійшин: відновлюємо в Україні

Сьогодні, коли перед державою і нацією у зв’язку з повномасштабною російською агресією постають чимраз складніші виклики, виникає нагальна потреба залучати всі категорії громадян до суспільно-політичного життя. Зокрема, це стосується людей старшого віку, які мають чималий потенціал професійного та життєвого досвіду.

Такі виклики зумовлюють потребу у створенні певної громадської структури – консультативно-дорадчої чи іншої організаційної форми, яка би акумулювала та представляла інтереси людей старшого віку і слугувала певним місточком між місцевою владою і жителями громади.

Створення рад старійшин на місцевому рівні є об’єктивною потребою участі жителів громади старшого віку у зміцненні її стійкості та згуртованості. Тим паче в умовах, коли останнім часом по суті відбулася трансформація рад ветеранів війни і праці у ради ветеранів війни рф проти України.

Разом із тим в Україні діє Закон «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», яким держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, в тому числі шляхом створення умов для підтримання здоров'я та активного довголіття (ст. 1).

Одним із завдань проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який виконує громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій» в Дачненській, Красносільській та Теплодарській громадах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», є сприяння створенню у цих громадах рад старійшин. Такі органи передбачені і законом про народовладдя. Виконавці проєкту планують відпрацювати ефективні підходи до створення та організації роботи рад старійшин у вказаних громадах, аби розповсюдити надалі цей досвід на інші громади.

В населених пунктах, де проживають авторитетні, енергійні, досвідчені мешканці зі значним управлінським, підприємницьким, викладацьким досвідом, Рада старійшин може стати важливою інституцією як для людей старшого віку, так і для усієї громади. Такий орган здатний залучити потенціал людей старшого віку на благо громади, забезпечити діалог між жителями та органами влади, долучатися до розробки та прийняття важливих рішень і здійснення громадського контролю за їх виконанням.

Історичне коріння ради старійшин лежить ще в грецькій державі античних часів, коли люди об’єднувалися для прийняття важливих рішень та спільного розв’язання проблем.

В управлінській системі вітчизняного минулого завжди враховувалась думка і мудра порада старших, тому й ради старійшин утворювалися в Україні ще з XVII-го століття, зберігаючи свої традиції в деяких громадах до сьогодні.

Є громади, де подібні ради хоча й не створені, але існує неписане правило: не ухвалювати важливих рішень, поки не порадишся зі старшими. І хоча це скоріше традиція, яка виховує повагу до досвіду, увагу до стратегічного бачення, в таких традиціях цілком є сенс.

Цікаво, що у парламентах деяких країн ради старійшин існують у вигляді окремих фракцій – наприклад, в німецькому Бундестазі. А в сучасному глобалізованому світі з’явився навіть новий феномен – Міжнародна рада старійшин (The Elders), заснована Нельсоном Манделою. До неї входять видатні діячі світу – колишні президенти, гуманітарії, правозахисники, які використовують свій моральний авторитет для мирного врегулювання конфліктів у різних країнах.

Існують пропозиції щодо створення такого органу при Верховній Раді України та при Президентові України з наголосом на тому, що обрана народом Рада старійшин як його представник повинна здійснювати у парламенті, офісі глави держави наглядово-погоджувальні функції.

На регіональному рівні цікавим є досвід Івано-Франківщини, де створено аналог Ради старійшин – Коло старійшин Івано-Франківської області, що вже понад рік діє у формі громадської організації. У Колі старійшин Івано-Франківщини глибоко усвідомлюють це своє покликання – «зшивати» суспільство.

До того ж Рада старійшин може підказати владі чимало корисного, адже серед громадських активістів поважного віку є люди зі значним управлінським досвідом, якого лише набувають теперішні молоді чиновники. Члени Кола старійшин шукають способи співпраці з владою – можливо, й для того, щоб застерегти управлінців від якихось необдуманих кроків, помилок.

«Зрозуміло, при цьому самі ми нічим і ніким керувати не будемо, але ж маємо право висловити свою думку з питань, скажімо, проведення мобілізації, потреби у збільшенні фінансової допомоги місцевих самоврядних органів українській армії та інших, які неабияк турбують українське суспільство», – підкреслюють представники цієї ГО.

Сьогодні при окремих обласних, районних, міських радах, при головах громад практикується створення Рад старійшин, метою яких є використання накопиченого досвіду людьми поважного віку, їх успішних практик в публічному управлінні, інших видах діяльності, у сферах забезпечення життєдіяльності територіальних громад. Ці люди за своє життя показали себе з усіх сторін – професійності, результатів зробленого, громадської активності, чесності, порядності, патріотизму. Тож варто довіряти їхній думці при вирішенні питань життєдіяльності громади.

Саме з таких жителів має формуватися Рада старійшин – з людей, які мають великий досвід управлінської, наукової, суспільної роботи та визнані заслуги перед громадою, які зарекомендували себе як активні громадські діячі, мають життєвий досвід, готові працювати над вирішенням проблем своєї територіальної громади на позиціях українського патріотизму, втілювати у життя національну ідею із дотриманням норм Конституції України, представляти і захищати інтереси людей.

Рада старійшин у своїй громаді долучається до прийняття рішень місцевого значення, здійснює контроль за їх виконанням, бере участь у забезпеченні розвитку території, соціального добробуту мешканців.

До складу Ради старійшин входять люди віком від 60 років – місцевих жителів, які обираються шляхом таємного або відкритого голосування громадою на загальних зборах (конференціях). Експерти ОІСТ рекомендують у невеликих громадах створювати Ради старійшин у кількості десь 15-17 осіб. Обрати їх демократичним шляхом в межах усієї громади з урахуванням представництва інтересів жителів старшого віку усіх населених пунктів громади.

Основні завдання, функції, права та обов’язки Ради старійшин закріплюються у Положенні про неї, яке затверджується рішенням місцевої ради. Проєкти таких Положень для Дачненської, Красносільської та Теплодарської громад допомогли розробити експерти ГО «ОІСТ». Ці документи наразі проходять розгляд в профільних депутатських комісіях.

Серед завдань Рад старійшин, що створюються у вказаних громадах, передбачено:

1. Сприяти забезпеченню здоров’я та благополуччя осіб похилого віку, подолання самотності та соціальної ізоляції, особливо в умовах пандемії, війни та інших суспільних викликів;
2. Сприяти створенню умов для самореалізації та участі осіб похилого віку у процесах життєдіяльності та розвитку громади, розширенню їх можливостей для зайнятості як способу самореалізації та соціальної інтеграції;
3. Здійснювати громадський контроль за реалізацією місцевих стратегій і програм, оцінювати соціальну ефективність їх реалізації, надавати пропозиції щодо підвищення ефективності виконання цих стратегій і програм;
4. Організовувати навчання осіб похилого віку впродовж життя, оволодіння ними новими професійними та загальноосвітніми навичками, зокрема у сфері сучасних комунікацій та комп’ютерної грамотності;
5. Заохочувати осіб похилого віку до здорового способу життя як умови здорового та активного довголіття, сприяти їх фізичній активності;
6. Організовувати обмін досвідом і знаннями з молоддю, популяризувати ідеї взаємної відповідальності та солідарності поколінь, розширяти можливості для використання життєвого досвіду осіб похилого віку, у т.ч. через різні форми наставництва;
7. Формувати позитивне ставлення громадян до людей похилого віку, запобігати дискримінації за ознакою віку та місця проживання, проводити інформаційно-просвітницьку та адвокаційну роботу у цій сфері;
8. Контролювати забезпечення доступності для осіб похилого віку об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема у віддалених населених пунктах громади, сприяти покращенню цієї доступності;
9. Залучати людей похилого віку до волонтерської діяльності, організації їх цікавого та змістовного дозвілля, організації груп само- та взаємодопомоги;
10. Сприяти вирішенню питань транспортного обслуговування громадян похилого віку, організації їх просвітницьких та пізнавальних поїздок;
11. Стимулювати корпоративну соціальну відповідальність в діяльності бізнесу, спрямовану на вирішення проблем осіб похилого віку;
12. Сприяти підвищенню рівня правової освіти осіб похилого віку, стимулювати їх навички щодо відстоювання своїх прав та інтересів, у тому числі захисту їх майнових прав на земельні ділянки, об'єкти нерухомості тощо.

Для вирішення вказаних завдань Раді старійшин надаються такі права:

• отримувати необхідну інформацію від сільської ради, її виконавчих органів та посадових осіб, а також від підприємств, установ та організацій різних форм власності;
• делегувати своїх представників для участі у засіданнях сесій сільської ради, засіданнях виконавчого комітету, депутатських комісій, робочих груп, нарадах з розгляду питань, що належать до компетенції Ради старійшин;
• організовувати конференції, збори, круглі столи, наради, семінари, громадські обговорення та інші комунікаційні заходи.

Паралельно з опрацюванням положень про Ради старійшин у згаданих громадах проводиться гугл-опитування жителів старшого віку для з’ясування того, з якими труднощами вони стикаються у громадах, які мають потреби та яким чином хотіли би брати участь у житті громади, аби життя людей старшого віку було більш цікавим та комфортним.

Усі бажаючі долучитись до роботи Ради старійшин будуть запрошені до співпраці.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».