1. Партисипативне бюджетування (Бюджет участі)
Це
інструмент, коли жителі пропонують та голосують за проекти, financed з
місцевого бюджету. З 2015 року його впровадили в близько 233 муніципалітетах, з
рекордним залученням у 2020 році (близько 20 000 учасників в деяких громадах).
Під час війни фокус змістився на оборону, укриття та підтримку ВПО.
•
Київ: У 2024 році бюджет участі склав 250 млн грн, дозволяючи жителям
впливати на розподіл коштів через онлайн-пропозиції та голосування. Це
підвищило залученість та адаптацію проектів до воєнних реалій, як-от закупівля
обладнання для реабілітації.
•
Суми: З 2017 року це позитивний приклад: жителі подають проекти онлайн або
офлайн (інфраструктура, культура), з акцентом на вразливі групи. Результат:
зменшення корупції, понад сотні реалізованих ініціатив, як-от облаштування
парків та спортивних майданчиків.
•
Під час війни (2023–2024): Лише 8 з 100 досліджених міст провели бюджет
участі: Вінниця, Володимир, Івано-Франківськ, Кам'янське, Луцьк, Тернопіль,
Умань та Хмельницький. Проекти фокусувалися на дронах, укриттях, психологічній
підтримці ВПО та ветеранах. Наприклад, у Вінниці та Тернополі приймали
пропозиції онлайн, з голосуванням за невеликі проекти (енергоефективність,
самозахист). Це зберегло діалог влади з громадою, попри дефіцит коштів.
Партисипаторне
бюджетування у воєнний час: як міста залучені
(ti-ukraine.org)
•
Шкільний бюджет участі: Впроваджується в 16 муніципалітетах за
підтримки Ради Європи (курс запущено в жовтні 2025). Учні розробляють проекти
(наприклад, оновлення бібліотек чи спортивних зон), голосують відкрито. У
Звягелі (Zviahel) виділено 15 813 євро на 12 шкіл: 264 учні пройшли тренінги,
подано 53 проекти, 38 схвалено, залучено 2111 голосів. Результат: розвиток
навичок, інклюзія для дітей з особливими потребами (70% участі), нуль
конфліктів.
2. Збори громадян за місцем проживання
Форма
прямої участі, де жителі обговорюють проблеми та надсилають пропозиції владі.
Це розвиває самоорганізацію та громадянські навички.
•
По Україні: У 32 містах відбулося 1909 зборів (за рік), з яких 1522 в Одесі
(80%). Наприклад, збори в мікрорайонах для обговорення ремонту доріг чи
підтримки ветеранів. У 18 містах не фіксували, але в інших це призвело до
колективних звернень та змін у бюджеті.
3. Громадські слухання
Обов'язкові
для питань містобудування, дозволяють вносити пропозиції.
•
По Україні: 237 слухань у 32 містах, з яких 60 у Львові (зміни генплану), 43 в
Івано-Франківську (інфраструктура) та 25 у Вінниці. Результат: врахування думок
громади, зменшення конфліктів, як-от у випадках забудови.
4. Місцеві ініціативи
Жителі
подають проекти рішень до ради.
•
По Україні: У 6 містах подано 2461 ініціативу, 829 проголосовано. У
Кам'янці-Подільському – 2429, з яких 821 впроваджено (34%), наприклад,
екологічні проекти чи підтримка ВПО.
5. Електронні петиції
Онлайн-інструмент
для збору підписів.
•
По Україні: 9568 петицій у 26 містах, 389 впроваджено (4%). Найвища
результативність у Хмельницькому (33%), наприклад, петиції про ремонт доріг чи
ветеранські центри в Запоріжжі та Харкові.
Ці приклади
демонструють, як інструменти народовладдя роблять самоврядування інклюзивним,
особливо в умовах війни. Новий закон 2025 року посилює їх, роблячи статути
громад обов'язковими. Для успіху важливо забезпечити цифрові платформи та
освіту.
За матеріалами українських видань


Немає коментарів:
Дописати коментар