Хто отримав реальні важелі впливу на місцеву владу за новим Законом 3703-IX

Закон України № 3703-IX, відомий як "Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування", був прийнятий Верховною Радою України 9 травня 2024 року. Президент підписав його 6 січня 2025 року, а набув чинності закон 8 січня 2025 року (з деякими положеннями, що вступають у дію пізніше, наприклад, з 1 січня 2027 року). Документ базується на законопроекті № 7283 і спрямований на посилення механізмів безпосередньої участі громадян у вирішенні місцевих питань, особливо в умовах децентралізації та післявоєнного відновлення.

Цей закон є частиною ширшої реформи народовладдя в Україні, яка передбачає не лише декларативні норми, а й конкретні інструменти для активізації громад. Він враховує рекомендації Ради Європи та експертів, таких як Київська школа економіки, і адаптований до викликів воєнного стану (наприклад, деякі положення призупиняються в зонах бойових дій).

Мета закону

Основна мета — забезпечити права громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, підвищити прозорість, підзвітність і ефективність місцевих органів влади. Закон сприяє тому, щоб територіальні громади могли активно впливати на рішення, не обмежуючись виборами раз на п'ять років. Він вводить нові терміни, такі як "загальні збори жителів", "конференція жителів" та "житель" (включаючи внутрішньо переміщених осіб), і робить акцент на використанні цифрових технологій для участі.

Закон скасовує застарілу постанову Верховної Ради про загальні збори громадян (№ 3748-XII від 1994 року) і вимагає від місцевих рад оновити статути територіальних громад, щоб вони містили чіткі процедури участі.

Ключові зміни до чинних законів

Закон вносить поправки до двох основних актів:

• Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (№ 280/97-ВР від 1997 року): Додається нова стаття 6-1 про форми участі громади, оновлюються статті 8, 9, 13 (про загальні збори, місцеві ініціативи та громадські слухання), вводяться нові статті 13-1 — 13-5 (про участь у бюджеті, публічні консультації, консультативні органи, громадську оцінку та молодіжну участь). Також змінюються статті 19 (зміст статуту громади), 42 (звіти голів громад), 46 (порядок денний рад), 75 (звіти органів влади).
• Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" (№ 93/15 від 2002 року): Стаття 16 доповнюється вимогою про щорічні звіти депутатів перед виборцями через відкриті зустрічі та онлайн-публікації.

Перехідні положення зобов'язують місцеві ради привести свої акти у відповідність протягом місяця, а Кабінет Міністрів — адаптувати свої нормативні акти.

Основні механізми народовладдя на місцевому рівні

Закон деталізує форми участі територіальних громад у вирішенні місцевих питань (стаття 6-1). Вони можуть застосовуватися до всієї громади або її частин (райони, села, вулиці). Місцеві органи влади зобов'язані надавати організаційну та технічну підтримку. Ключові механізми:

Механізм	Опис	Процедура та вимоги
Місцевий референдум	Голосування за ключові питання.	Визначається окремим законом, але статут громади регулює ініціацію.
Загальні збори (або конференції) жителів (ст. 8)	Збори для прийняття рішень. Конференції — для делегатів від підрозділів.	Кворум: >50% жителів (18+) або 2/3 делегатів. Рішення — більшістю голосів. Ініціатори: групи, ради, голови. Протоколи конфіденційні щодо персональних даних, розглядаються радою на наступній сесії.
Місцева ініціатива (ст. 9)	Пропозиції будь-яких питань для розгляду радою.	Подається письмово з підписами (кількість за статутом). Розглядається на наступній сесії з участю ініціаторів.
Громадські слухання (ст. 13)	Обговорення питань з депутатами та посадовцями. Обов'язкові для статуту, програм, бюджетів.	Пропозиції розглядаються за 30 днів, рішення публікуються з обґрунтуванням.
Участь у плануванні та розподілі бюджету (ст. 13-1)	Пропозиції щодо бюджету.	Форми визначає рада або статут; пропозиції обов'язково розглядаються.
Публічні консультації (ст. 13-2)	Пропозиції з місцевих питань.	Порядок — за законом або тимчасово радою.
Консультативно-дорадчі органи (ст. 13-3)	Участь у підготовці пропозицій.	Склад і робота — за органом, що створює; засідання онлайн, рішення публікуються.
Громадська оцінка діяльності (ст. 13-4)	Аналіз і пропозиції щодо роботи влади.	Ініціатори (НГО, профспілки) отримують інформацію; висновки розглядаються за 30 днів/сесію.
Молодіжна участь (ст. 13-5)	Форми для молоді (від 14 років).	Визначає рада; участь в ініціативах, слуханнях тощо.

Участь можлива через інформаційно-комунікаційні технології. Під час воєнного стану в зонах бойових дій скасовуються вимоги до кворуму для зборів.

Нові інструменти та права для громадян

• Право на ініціацію: Жителі (від 18 років для голосування, від 14 — для інших форм) можуть створювати ініціативні групи, вимагати розгляду пропозицій з правом виступу.
• Цифрові інструменти: Звіти голів і депутатів публікуються онлайн за 7 днів до зустрічей; е-петиції регулюються статутом (пороги підписів, терміни).
• Прозорість і контроль: Всі рішення публікуються з обґрунтуванням; звіти органів влади — щонайменше двічі на рік. Персональні дані в протоколах конфіденційні.
• Статут як основний інструмент: Обов'язковий для громад, повинен деталізувати форми участі, контроль, прозорість, е-петиції.
• Підтримка: Органи влади надають допомогу, інформацію за законом про доступ до публічної інформації.

Значення для громад

Закон робить демократію більш доступною, особливо для молоді, ВПО та активістів. Він стимулює масштабирование успішних практик, як бюджет участі чи цифрові консультації, і допомагає громадам вистояти в умовах війни. Для місцевих депутатів і керівників — це керівництво до дій: оновіть статути, проводьте консультації. Для громадян — можливість впливати на бюджет, програми та рішення.

Якщо потрібен повний текст закону або приклади впровадження, рекомендую звернутися до офіційного сайту Верховної Ради (zakon.rada.gov.ua).

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».