Ілюзія впливу: що насправді заважає громадянам здійснювати народовладдя в місцевому самоврядуванні

 Давайте чесно: більшість інструментів "народовладдя" на місцях — мертві. Вони існують лише на папері, у звітах для міжнародних партнерів та у виступах чиновників. Громадські слухання? Формальність. Бюджет участі? Розпил. Е-петиції? Зручний спосіб "випустити пару".

Але не поспішайте розчаровуватись. Поки одні імітують, інші — роблять. Ми подивилися без рожевих окулярів на те, чому система дає збій і де ховаються справжні важелі впливу. Цей матеріал — не про те, як "має бути". Це про те, що реально працює в українських громадах тут і зараз, попри війну та кризу. І як до цього долучитися.

Основні типові помилки та обмежуючі фактори

Дефіцит довіри та прозорості

Однією з найбільш критичних проблем є дефіцит довіри між громадянами та місцевими органами влади. За даними дослідження благодійної організації Vox Ukraine, довіра до голів громад знизилася з 63% у 2023 році до 48%, а до місцевих рад — з 58% до 44%. Це прямо корелює з недостатнім рівнем прозорості та відкритості у прийнятті рішень.​

Основні причини дефіциту довіри включають:

• Непрозорість процесів прийняття рішень: більшість громадян не мають доступу до інформації про те, як приймаються рішення, які впливають на їх спільноти​
• Недостатня звітність: місцеві органи влади часто не публікують деталізовану інформацію про розподіл бюджету та результати своєї діяльності​
• Корупційні ризики: за даними Національного антикорупційного бюро України, у 20% аудитованих місцевих органів влади виявлено порушення, особливо щодо видатків​

Низький рівень участі громадян

Громадська апатія та низька залученість громадян до процесів демократії залишаються однією з найбільших перешкод. Дослідження показують, що лише один із десяти державних органів, включаючи місцеві органи, вважають, що досягли успіху в залученні громадян.​

Причини низької участі включають:

• Недостатня інформованість: багато громадян не знають про свої права та можливості участі в прийнятті місцевих рішень​
• Відсутність доступності: засідання часто проводяться в неконвенієнтні часи або місця, що робить участь складною для осіб з обмеженнями мобільності, батьків, людей з інвалідністю​
• Сприймана неефективність участі: громадяни часто вважають, що їхня голос не матиме впливу на рішення, що розумно отримали значення, проводячи процеси урядування виключно консультативні ("для галочки")​

Інституційні та культурні бар'єри

На місцевому рівні існують глибинні інституційні проблеми:

• Неформальна політична культура: у багатьох громадах домінує особистісний зв'язок та клієнтелізм замість прозорих процесів відбору та залучення​
• Фрагментованість громадянського суспільства: через відсутність систематичного механізму взаємодії органи влади та громадські організації часто працюють ізольовано один від одного​
• Формальний підхід до участі: місцеві органи часто сприймають громадські консультації як обов'язкову процедуру, а не як справжню можливість впливу на рішення​

Обмежені ресурси та спроможність

Фінансові та людські ресурси часто є недостатніми:

• Кадрові вакансії: місцеві органи влади часто мають обмежений штат для організації та координації процесів участі​
• Технологічні розриви: багато громадських утворень не мають доступу до відповідних інструментів для цифрової участі, що виключає верстви населення, які не можуть брати участь очно​
• Недостатнє фінансування: 17% організацій називають вартість як основну перешкоду до впровадження ефективних програм залучення громадян​

Проблеми репрезентативності

Особливе значення має нерівномірна репрезентація різних груп населення:

• Активні громадяни, які мають час і знання, непропорційно представлені в процесах участі​
• Маргіналізовані та вразливі групи часто залишаються поза межами процесів прийняття рішень​
• Існує ризик того, що голоси найбільш активних громадян будуть перевішувати інтереси більшості населення​

Перспективні рішення

1. Цифровізація та е-участь

Електронна демократія (е-democracy) є ефективним інструментом для подолання географічних та часових обмежень:

• Онлайн-платформи для консультацій: системи, які дозволяють громадянам надавати зворотний зв'язок у будь-який час, значно розширюють коло учасників​
• Електронне голосування: безпечні платформи для голосування дозволяють дистанційно брати участь в рішеннях​
• Цифрові форуми та опитування: реал-тайм системи для збору громадської думки щодо локальних проектів​

Важливо забезпечити цифрову грамотність та доступність для всіх верств населення, включаючи людей з обмеженнями.

2. Дієві механізми прозорості та підзвітності

Для зміцнення довіри необхідні:

• Відкриті бюджети: публікація детальної інформації про розподіл коштів та результати видатків​
• Системи внутрішнього контролю: впровадження внутрішніх аудитів та регулярного моніторингу дотримання норм​
• Кодекси поведінки: чіткі етичні стандарти для посадовців та механізми притягнення до відповідальності​
• Інституції осіб, ознайомлених з антикорупцією: залучення громадян до моніторингу та розслідування порушень​

3. Громадські асамблеї та діалогічні демократичні процеси

Громадські асамблеї (citizen assemblies) є революційним підходом до демократії на місцевому рівні:

• Лотерейний відбір: учасники обираються випадковим чином і розшарованням, що забезпечує репрезентативність в сегментованому суспільстві​
• Тривалі дебати: достатньо часу на вивчення матеріалу, обговорення різних позицій та досягнення консенсусу​
• Довірчі результати: рішення громадської асамблеї часто мають більшу легітимність, оскільки представляють розмислену колективну думку​

На місцевому рівні громадські асамблеї можуть розглядати питання розвитку інфраструктури, екології, соціальних послуг, що безпосередньо впливають на повсякденне життя громадян.

4. Громадянський бюджет (Participatory Budgeting)

Цей механізм дозволяє громадянам безпосередньо вирішувати, як витрачати частину місцевого бюджету:

• Громаді надається окремий бюджет, де лише жителі можуть пропонувати, обговорювати та голосувати за проекти​
• Підвищена близькість муніципальних служб до населення та зміцнення почуття спільноти​
• Легка реплікація — методологія громадянського бюджету може бути легко адаптована в інших територіях​

5. Посилення спроможності громадян та органів влади

Комунітарна розбудова спроможності включає:

• Лідерське навчання: програми для розвитку місцевих лідерів та розуміння того, як працює система управління​
• Координація волонтерів: створення та підтримка систем для залучення громадських добровольців​
• Партнерства з громадськими організаціями: формальне визнання та довгострокова співпраця з НГО та спільнотними групами​
• Мікрогранти для громадських ініціатив: виділення коштів на поточні громадські заходи та проекти​

6. Принципи якісної комунікації та залучення

Успішне залучення громадян вимагає дотримання трьох ключових принципів:

• Деліберативність (Deliberative): громадянам надається достатньо часу для осмислення, вивчення та обговорення інформації перед тим, як висловити думку; участь починається на ранніх етапах процесу розробки політики​
• Відповідальність (Responsive): органи влади дають зворотний зв'язок щодо розглянутих пропозицій та передачі своєї позиції​
• Легітимність (Legitimate): учасники можуть репрезентувати більш широку групу, використовуючи репрезентативну вибірку або залучення всіх зацікавлених сторін​

7. Зміцнення прозорості та відкритості органів влади

За європейськими стандартами, місцеві органи влади повинні:

• Надавати легкий доступ до інформації про діяльність органів влади, рішення та видатки​
• Сприяти громадській участі через публічні консультації, засідання громад та слухання​
• Розголошувати релевантну інформацію про бюджети, контракти та процеси закупівель своєчасно​
• Підтримувати етичну поведінку через кодекси поведінки та політику конфлікту інтересів​
• Впроваджувати механізми звітності: системи вимірювання результатів, громадські карточки оцінки та публічні звіти​

Специфічні рішення для українського контексту

Враховуючи маральний стан України та процес децентралізації, кілька рішень мають особливу актуальність:

Адаптація децентралізаційної реформи до умов війни

На VII сесії Високорівневого діалогу щодо хорошого демократичного врядування в Україні (липень 2025) учасники визначили пріоритети:

• Оновлення концепції реформи місцевого самоврядування з урахуванням військових викликів та процесу європейської інтеграції​
• Розмежування повноважень між різними рівнями влади для забезпечення ефективної реалізації​
• Відновлення місцевого самоврядування у звільнених та прифронтових районах, включаючи перехід від військового до цивільного управління​

Посилення системи протидії корупції на місцевому рівні

Практичні рекомендації для українських органів влади включають:

• Розроблення локальних кодексів поведінки, які враховують регіональні ризики та культурні особливості​
• Впровадження прозорих систем звітування з використанням онлайн-реєстрів подарунків та декларацій про конфлікти інтересів​
• Створення незалежних органів нагляду — муніципальних комісій з етики та комітетів з моніторингу​
• Інституціоналізація ролі антикорупційних офіцерів на місцевому рівні з гарантіями незалежності та адекватного фінансування​

Залучення місцевої громадськості до процесу відновлення

Громадські асамблеї та процеси участі можуть бути особливо ефективними під час постійної та постійної реконструкції:

• Громадяни безпосередньо залучаються до планування розвитку своїх громад після звільнення від окупації
• Відновлення громадської інфраструктури відбувається за участю тих, хто буде користуватися результатами
• Зміцнення соціального капіталу через спільні дебати та ухвалення рішень

Висновок

Втілення справжнього народовладдя в місцевому самоврядуванні України вимагає комплексного підходу, який поєднує структурні реформи (прозорість, підзвітність, механізми протидії корупції) з інноваційними процесами участі (громадські асамблеї, громадянські бюджети, цифрова демократія) та посиленням спроможності як органів влади, так і громадян.

Успіх залежить від спільних зусиль місцевих керівників, котрі повинні створити умови для участі; органів влади, які повинні впровадити механізми прозорості; громадських організацій, які можуть мобілізувати та підтримувати громадян; та самих громадян, які готові брати активну участь у формуванні майбутнього своїх спільнот.

У контексті війни та відновлення України місцева демократія стає особливо значимою як основа для відновлення довіри, мобілізації громадянської активності та побудови стійких спільнот.

 Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».