Ставлення жителів до своєї нації, держави, державних символів, героїв, знаменних дат, якими вшановуються визначні особистості України, мови і традицій є основними маркерами національної та громадянської ідентичності.
Усвідомлення громадянами свого
політико-правового зв’язку з Україною, українським народом та громадянським
суспільством посилюється під час великих і трагічних випробувань, яким для
українців стало повномасштабне вторгнення росії.
Війна рельєфніше визначила ті компоненти
національної свідомості та громадянської активності, що потребують закріплення
і подальшого розвитку за участі державних й суспільних інституцій. На вирішення
цих питань спрямовані норми Закону України «Про основні засади державної
політики у сфері утвердження української національної та громадянської
ідентичності», який визначає мету, завдання, принципи, напрями, особливості
формування та реалізації державної політики у цій сфері.
На реалізацію положень Закону Кабінетом
Міністрів схвалена Стратегія утвердження
української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 р. та
затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках.
Пунктом 15 операційного плану заходів
передбачено утворення координаційних рад
з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при
Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого
самоврядування.
Створення цих консультативно-дорадчих органів зумовлено необхідністю співпраці органів влади і громадськості у формуванні та утвердженні української національної та громадянської ідентичності громадян та закордонних українців шляхом національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання, громадянської освіти на основі суспільно-державних (національних) цінностей.
У своїй діяльності координаційні ради
орієнтуються на такі пріоритетні
напрями
утвердження української національної та громадянської ідентичності:
• взаємопідтримку
та співпрацю щодо формування української національної та громадянської
ідентичності між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування
та інститутами громадянського суспільства;
• формування
системи кадрового забезпечення сфери утвердження української національної та
громадянської ідентичності;
• сприяння
розвитку інфраструктури у сфері утвердження української національної та
громадянської ідентичності.
У 2023 році КМУ затвердив Типове положення про
координаційну раду з питань утвердження української національної та
громадянської ідентичності при місцевих органах виконавчої влади, органах
місцевого самоврядування.
Серед визначених Положенням завдань таких рад:
- формування та утвердження в суспільстві
патріотичної свідомості, поваги до державних
символів, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави,
державної мови як національної цінності й важливого атрибута
національної та громадянської ідентичності;
- сприяння створенню, виробництву та поширенню
українськомовного інформаційного та культурного продукту, підвищення рівня його
споживання шляхом формування єдиної державної інформаційно-просвітницької
політики у цій сфері;
- формування оборонної свідомості та
громадянської стійкості;
- популяризація історії України, зокрема
боротьби українського народу за самовизначення і творення власної держави,
видатних особистостей українського
державотворення, ветеранів війни, захисників та захисниць України;
- сприяння утвердженню сімейних цінностей та
активне залучення сім’ї до формування української національної та громадянської
ідентичності;
- формування та збереження української
національної та громадянської ідентичності громадян України, які проживають за
кордоном та на тимчасово окупованій території;
- інтеграція
національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання
та громадянської освіти у сферу відпочинку та розваг;
- популяризація та збереження культурної
спадщини й культурних цінностей України;
- залучення військовослужбовців, ветеранів війни
до організації та виконання програм, реалізації проєктів та здійснення заходів
у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
- формування активної життєвої та громадянської
позиції громадян, їх здатності брати участь у житті суспільства, діяльності
органів місцевого самоврядування та в управлінні на різних рівнях, зокрема у
сфері волонтерської діяльності;
- розвиток критичного мислення та
медіаграмотності, вміння практично застосовувати здобуті знання, уміння і
навички;
- забезпечення організації науково-дослідної та
методичної роботи у сфері утвердження української національної та громадянської
ідентичності.
Аналіз сайтів обласних та районних адміністрацій
дозволяє визначити найбільш поширені форми та види діяльності координаційних рад з
питань утвердження української національної та громадянської ідентичності,
зокрема:
Створення інфраструктури із забезпечення національної
ідентичності
(заклади освіти, мистецтва, культури,
молодіжні центри, громадські організації та об’єднання; кадри –
освітяни, військові-ветерани, місцеві активісти, почесні громадяни
територіальних громад).
Досвід
попередньої та чинної діяльності: проведення екскурсій,
спрямованих на утвердження в суспільстві патріотичної свідомості, проведення
тематичних лекцій з популяризації історії України, започаткування заходів з
промоції культурно-мистецьких заходів, пов’язаних з локальною історією, долучення
до заходів військових ветеранів, капеланів, членів їх родин, організація
просвітницьких заходів до пам’ятних дат і видатних особистостей.
Формування
української національної ідентичності засобами мистецької освіти: організація
мистецьких пленерів і виставок із залученням місцевих художників і викладачів;
проведення музично-театральних заходів, спрямованих на популяризацію
вітчизняної музики.
Інформаційне
забезпечення утвердження української національної
ідентичності: інформаційна підтримка і супровід заходів, публікація на
офіційних сайтах і соціальних мережах громад, створення рубрик «Меморіал
українських Героїв», «Допомога родинам військових», «Інтеграція ВПО в місцеві
громади».
Формування
та збереження української національної ідентичності
у громадян України, які виїхали з України за кордон: розробка державних актів, що враховують інтереси та потреби громадян
України, які тимчасово перебувають за кордоном, створення органу, що
формує державну політику щодо закордонних українців, забезпечення їх мовних, освітніх,
культурних потреб.
Збереження
ідентичності українських дітей: надання можливості
навчатися заочно в школах, які вони змушені були покинути, встановлення та
підтримка зв’язків з рідними громадами, підтримка національно-культурних
об’єднань за кордоном.
Діяльність
у громадах громадського сектору щодо утвердження
української національної ідентичності: долучення до заходів патріотичної
тематики, організація допомоги родинам загиблих, волонтерство.
Створення координаційних рад в Україні
розпочалося в 2023 році. Наразі такі дорадчі органи функціонують при обласних
державних (військових) адміністраціях, існують вони при районних органах влади,
продовжується процес їх утворення у громадах.
Процедура створення таких коордрад може
відбуватися різними шляхами: публікацією оголошення від відповідних органів
влади, пропозицією заповнити форму, а інколи й призначенням осіб, які дотичні
до процесів національно-патріотичного виховання.
В Одесі координаційна рада з питань утвердження
української національної та громадянської ідентичності утворена при
департаменті освіти і науки ОДА (ОВА) в жовтні 2023 р. До складу ради входять
відомі в місті науковці, публічні службовці, громадські діячі, військові,
ветерани російсько-української війни.
На засіданнях ради, що документуються протоколами,
затверджуються плани
на поточний рік, розглядаються питання про національно-патріотичне виховання в
закладах освіти Одещини, взаємодію обласної ради з районними, обмін досвідом і
проведення спільних заходів. Зокрема, в липні 2025 р. на засіданні ради зазначалося,
що необхідно прискорити процес створення рад при міських, селищних, сільських
радах.
Наразі ГО «Одеський інститут соціальних
технологій» реалізує за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проєкт,
серед завдань якого – утворення координаційних рад з утвердження національної
ідентичності в Дачненській, Красносільській і Теплодарській громадах.
Відповідні проєкти положень про ради вже
направлені у громади для ознайомлення та обговорення, а експерти ОІСТ
концентрують увагу на реалізації спільно з фахівцями та активними жителями
вказаних громад таких напрямів:
1) моніторинг чинного стану патріотичного
виховання в закладах освіти та культури,
надання інформаційно-методичної допомоги цим закладам;
2) співпраця між органами
влади обласного рівня та рівня громад, узгодження завдань
обласних та місцевих програм утвердження національної ідентичності, що
сприятиме ефективній реалізації поставлених в них завдань;
3) активна співпраця з місцевими медіа,
незалежними блогерами, журналістами, організаціями, що реалізують дотичні
проєкти;
4) налагодження міжвідомчої
співпраці владних інституцій і громадського сектору, в тому числі через
створення дієвої системи дорадчих органів з питань утвердження національної
ідентичності як основи існування державності та накопичення суспільного
потенціалу.
Ольга НАГОРНЮК, завідуюча відділом
соціокультурної роботи ООУНБ імені М.С. Грушевського
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію автора і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Немає коментарів:
Дописати коментар