Ключові виклики та можливості для демократичних практик
Повномасштабна війна в Україні створила унікальний контекст для розвитку місцевої демократії, де традиційні форми участі громадян трансформувалися під впливом надзвичайних обставин. Водночас децентралізаційна реформа, проведена після 2014 року, закладала інституційні основи для стійкості громад в умовах кризи. Дослідження показують, що місцеві самоврядні органи не лише зберегли свою функціональність, а й продемонструували здатність адаптуватися до військових реалій, підтримуючи демократичні цінності.
Український досвід пропонує критично важливі уроки для розуміння того, як демократія може не лише вижити, але й трансформуватися під час екзистенційних загроз. Особливо важливою є здатність громад поєднувати невідкладне реагування на кризу з довгостроковим демократичним плануванням відновлення.
Інституційні механізми в умовах військового стану
Адаптація місцевого самоврядування
Збереження автономії громад стало одним із найважливіших досягнень української децентралізації в умовах війни. Попри запровадження військових адміністрацій та централізацію деяких повноважень, більшість громад продовжує функціонувати відносно автономно. Дослідження в Чернігівській, Херсонській, Харківській та Запорізькій областях виявило два основні сценарії:
Перший сценарій: у деокупованих територіях або там, де місцеві ради не можуть функціонувати, створюються місцеві військові адміністрації (ВМА), які тимчасово замінюють виборні органи. Водночас, навіть у цих випадках військові адміністрації залишаються цивільними за своєю суттю — більшість їхніх керівників не є військовими.
Другий сценарій: органи місцевого самоврядування продовжують працювати, але у тісній взаємодії з районними та обласними військовими адміністраціями, особливо у питаннях планування відновлення та розподілу ресурсів. Інтерв'ю з представниками громад показують сильні теми самостійності та проактивної ініціативи, а не залежності від вищих рівнів влади.
Мережеве співробітництво та колаборативне врядування
Залучення громадянського суспільства до кризового управління стало характерною рисою української стійкості. Незважаючи на обмеження воєнного стану, 71% громад активно залучають різноманітні погляди до процесу прийняття рішень. Це мережеве співробітництво включає:
- Створення кризових мереж відповіді за участю громадських організацій, бізнесу та волонтерів
- Координацію гуманітарної допомоги через горизонтальні зв'язки
- Спільне планування відновлення з урахуванням потреб різних груп населення
Дослідження демонструє, що колаборативне управління не лише підвищує готовність до надзвичайних ситуацій, але й допомагає підтримувати демократичну легітимність навіть під час воєнного стану. Громади з вищим рівнем громадянської участі показують кращі результати у наданні публічних послуг.
Інноваційні цифрові інструменти для військового часу
Платформа Дія: від зручності до виживання
Національна платформа електронного урядування Дія стала критично важливою для підтримання зв'язку держави з громадянами в умовах війни. З початком повномасштабного вторгнення платформа швидко адаптувалася до воєнних потреб:
- Підтримка внутрішньо переміщених осіб: реєстрація ВПО та цифрова подача заявок на фінансову допомогу, яку отримали мільйони громадян
- Безпекові функції: інтеграція попереджень про повітряну тривогу, локатор укриттів, функція eВорог для звітування про рух російських військ
- Цивільні послуги: понад 120 державних послуг доступні повністю дистанційно, включаючи реєстрацію шлюбів для військових прямо з фронту
Україна піднялася з 102-го на 5-те місце у глобальному рейтингу електронного урядування ООН, що свідчить про успішність цифрової трансформації навіть в умовах війни.
DREAM: прозорість відновлення через технології
Платформа DREAM (Цифрова екосистема відновлення для підзвітного управління) стала національним інструментом прозорості відновлення. Ключові характеристики:
- Єдине вікно для подання, розгляду та моніторингу всіх проектів відновлення
- Відкритий доступ для громадян, донорів, журналістів та активістів до інформації про використання коштів
- Відстеження на всіх рівнях: від національного до місцевого, від ініціювання до завершення проектів
Платформа закладає основу для "знизу-вгору" підходу до відновлення, забезпечуючи підзвітність та запобігаючи корупції. Це особливо важливо з огляду на оцінку Світового банку, що Україні знадобиться близько 500 мільярдів доларів США на відновлення протягом наступного десятиліття.
Платформа е-ДЕМ: локальна демократія в дії
Об'єднана платформа локальної е-демократії (е-ДЕМ) включає інструменти партисипативного бюджетування, електронних петицій та публічних консультацій. Майже 600 громад і 2,5 мільйона людей в Україні використовують цю платформу. В умовах війни платформа виявилася особливо корисною:
- Муніципалітети використовують її для інформування про розташування бомбосховищ та пунктів стійкості
- Мешканці знаходять інформацію про продовольчу допомогу
- Відбувається координація волонтерів з воєнними потребами
Партисипативні механізми відновлення
Ради внутрішньо переміщених осіб (ВПО)
Інституціоналізація рад ВПО стала унікальним прикладом трансформації низових ініціатив у обов'язкову складову системи врядування. За станом на грудень 2024 року створено понад 804 ради ВПО на трьох рівнях: громадському (683), районному (98) та обласному (23).
Ради ВПО вирішують критично важливі питання:
- Житло та розміщення: співпраця з місцевою владою для ідентифікації доступного житла
- Юридична допомога: забезпечення доступу до документів для отримання соціальних виплат
- Психосоціальна підтримка: ініціювання програм ментального здоров'я
- Освіта: вирішення проблем зарахування до шкіл переміщених дітей
- Працевлаштування: адвокація програм професійного навчання для ВПО
Інноваційність рад ВПО полягає у зміні підходу від допомоги "зверху-вниз" до інклюзивного "знизу-вгору", де переміщені особи не є лише бенефіціарами, а активними учасниками вирішення проблем. Це також сприяє економічному зростанню громад-реципієнтів, особливо у раніше депопулюючих сільських територіях.
Реінтеграція ветеранів на рівні громад
Програми на основі громад для реінтеграції ветеранів стають критично важливими з огляду на те, що понад 1,3 мільйона військовослужбовців повертаються до цивільного життя. Ефективні практики включають:
Позиція "асистента ветерана": пілотний проект Міністерства у справах ветеранів, що базується на принципі "рівний-рівному", де ветерани допомагають іншим ветеранам та їхнім сім'ям адаптуватися до цивільного життя.
Центри габілітації: спеціалізовані простори, де ветерани отримують фізичну реабілітацію, регулярні сесії ментального здоров'я, мовні курси та програми міської інтеграції. Ці центри допомагають звикнути до нового життя та навчитися жити з інвалідністю.
Навчання для громад: програми для лідерів громад, соціальних працівників та цивільних службовців, що пояснюють, як війна змінює людей та які потреби мають ветерани. Це допомагає подолати розрив між ветеранами та цивільним населенням.
Школи громадянської активності: навчання ветеранів та їхніх сімей проектному менеджменту та написанню грантових заявок для запуску власних демократичних ініціатив. Ветерани стають архітекторами інклюзивного відновлення та демократичного оновлення.
Механізми протидії корупції та підзвітності
Системні інструменти для прозорого відновлення
Антикорупційні програми для відновлення розроблені з урахуванням того, що сектор відновлення традиційно несе численні корупційні ризики. Ініціатива ЄС з протидії корупції (EUACI) разом з Агенцією відновлення розробила кілька системних інструментів:
Централізована закупівельна організація (ЦЗО): перша установа в Україні, відповідальна за систематичні, ефективні та прозорі закупівлі будівельних робіт, матеріалів та послуг. ЦЗО стандартизує процедури закупівель та мінімізує ризики зловживань.
Реєстри ризиків та антикорупційні програми: 22 регіональні офіси відновлення затвердили антикорупційні програми та реєстри ризиків, що дозволяє систематично попереджати корупційні загрози.
Система оцінки ризиків закупівель: електронна система моніторингу всіх закупівель регіональних офісів відновлення для виявлення потенційних ризиків та раннього втручання.
Моніторинг цін на будівництво: процедура аналізу поточних цін на будівельні матеріали, що допомагає приймати обґрунтовані рішення щодо ціноутворення.
Громадянський моніторинг та підзвітність
Залучення громадянського суспільства до моніторингу відновлення визнається критично важливим для запобігання корупції. Рекомендовані практики включають:
Навчання журналістів: розширення антикорупційних тренінгів для журналістів для посилення їхньої спроможності відстежувати проекти відновлення та повідомляти про порушення.
Громадянська наука для екологічного моніторингу: проект GROMADA об'єднує академіків, юристів, активістів громадянського суспільства для дослідження потенціалу громадянської науки у виявленні екологічних шкод, спричинених війною. Важливий компонент — збір громадянських доказів для юридичної підзвітності.
Цифрові петиції як інструмент масової участі: електронні петиції залишаються єдиним легальним інструментом вираження позиції десятків тисяч громадян в умовах, коли масові протести заборонені. З початку повномасштабної війни українці все частіше використовують цифрові петиції не лише для висловлення занепокоєнь, але й для вимог накладення вето на суперечливе законодавство.
Незалежні антикорупційні органи: збереження незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) є критично важливим для ефективної боротьби з корупцією під час відновлення. Міжнародні донори та громадянське суспільство наголошують на необхідності захисту автономії цих органів.
Рекомендовані практики для військового та повоєнного періоду
Пріоритетні напрями для місцевої демократії
Підтримка децентралізованого врядування: місцеві самоврядні органи мають розглядатися як партнери центральної влади у вирішенні воєнних криз. Дослідження показує, що відповіді, керовані на місцевому рівні, є критично важливими для інтеграції ВПО та загальної стійкості громад.
Стратегічне залучення недержавних стейкхолдерів: участь громадських організацій має продумуватися стратегічно під час підготовки до кризи. Інституціоналізація низових демократичних інновацій, таких як ради ВПО, державою під час криз демонструє високу ефективність.
Партисипативне врядування: воно зміцнює стійкість громади та повинно підтримуватися навіть в умовах військового стану. Цифрові інструменти та підходи на основі даних покращують надання послуг.
Створення фізичних місць зустрічей: вони зміцнюють локальну стійкість та сприяють соціальній інтеграції. Центри для ветеранів, простори громадської активності та центри підтримки підприємництва створюють мережі та соціальний капітал.
Забезпечення прозорості та підзвітності відновлення
Вбудовування антикорупційних механізмів на ранніх стадіях: антикорупційні заходи мають впроваджуватися з самого початку розробки проектів відновлення. Це включає чіткі критерії пріоритизації проектів, покращення процесів публічних закупівель та посилення нагляду за будівельними проектами.
Цифрові платформи прозорості: використання таких інструментів, як DREAM, для забезпечення повної відкритості інформації про проекти відновлення на всіх етапах. Відкритий доступ до даних дозволяє громадянам, донорам та громадянському суспільству здійснювати моніторинг.
Посилення участі громадянського суспільства: формалізація механізмів залучення громадян та громадянського суспільства до процесів планування відновлення. Це може включати експерименти з громадянськими зборами на національному та місцевому рівнях.
Захист незалежності антикорупційних органів: гарантування автономії НАБУ та САП є фундаментальною умовою для боротьби з корупцією високого рівня. Це також критично важливо для інтеграції України до ЄС, де верховенство права є центральною вимогою.
Інклюзивне планування для різних груп
Реінтеграція ветеранів як спільна відповідальність: суспільство в цілому має стати відповідальним за виклик реінтеграції мільйонів ветеранів. Це потребує навчання цивільних працівників, адаптації робочих місць та створення інклюзивних програм соціальної підтримки.
Інтеграція ВПО через партисипативні механізми: забезпечення того, щоб переміщені особи були не лише бенефіціарами політики, але й активними учасниками її формування. Ради ВПО мають підтримуватися ресурсами та легітимністю для ефективної адвокації інтересів переміщених громадян.
Гендерна інклюзивність: особлива увага має приділятися потребам жінок-ветеранок та переміщених жінок, які стикаються з додатковими викликами через системні гендерні упередження.
Залучення молоді та підприємців: молодіжні центри та центри підтримки бізнесу створюють простір для нетворкінгу та підвищують активність двох критичних груп для економічного відновлення.
Довгострокове планування та сталість
Гнучкість та адаптивність: ключові принципи антикризового реагування, які мають зберігатися і в період відновлення. Інституції повинні мати можливість швидко адаптуватися до мінливих обставин.
Довгострокове планування для сталої інтеграції: навіть під час активної фази війни необхідно розробляти стратегії довгострокового відновлення. Це допомагає уникнути короткострокових рішень, які можуть створити проблеми в майбутньому.
Стимулювання місцевого економічного зростання: переміщення може стати можливістю для економічного зростання місцевих громад, особливо у раніше депопулюючих сільських районах. Політика має заохочувати підприємництво серед ВПО та ветеранів.
Природні рішення та інфраструктура: природні рішення можуть сприяти задоволенню базових потреб ВПО та підтримувати партисипативну демократію через створення спільних просторів.
Український досвід демонструє, що навіть в екстремальних умовах повномасштабної війни місцева демократія може не лише виживати, але й адаптуватися та інновувати. Децентралізована система врядування, цифрові технології, активне громадянське суспільство та механізми партисипативної участі стали основою стійкості України. Ці практики закладають фундамент для ефективного, прозорого та інклюзивного повоєнного відновлення, яке зміцнить демократичні інституції та наблизить Україну до європейських стандартів врядування.
Матеріал підготовлено з використанням нейромережі https://www.perplexity.ai в рамках проєкту "Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування", який реалізує ГО "Одеський інститут соціальних технологій" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".
Немає коментарів:
Дописати коментар