Практики активізації місцевої демократії в умовах війни та повоєнного відновлення України

Ключові виклики та можливості для демократичних практик

Повномасштабна війна в Україні створила унікальний контекст для розвитку місцевої демократії, де традиційні форми участі громадян трансформувалися під впливом надзвичайних обставин. Водночас децентралізаційна реформа, проведена після 2014 року, закладала інституційні основи для стійкості громад в умовах кризи. Дослідження показують, що місцеві самоврядні органи не лише зберегли свою функціональність, а й продемонструували здатність адаптуватися до військових реалій, підтримуючи демократичні цінності.

Український досвід пропонує критично важливі уроки для розуміння того, як демократія може не лише вижити, але й трансформуватися під час екзистенційних загроз. Особливо важливою є здатність громад поєднувати невідкладне реагування на кризу з довгостроковим демократичним плануванням відновлення.

Інституційні механізми в умовах військового стану

Адаптація місцевого самоврядування

Збереження автономії громад стало одним із найважливіших досягнень української децентралізації в умовах війни. Попри запровадження військових адміністрацій та централізацію деяких повноважень, більшість громад продовжує функціонувати відносно автономно. Дослідження в Чернігівській, Херсонській, Харківській та Запорізькій областях виявило два основні сценарії:

Перший сценарій: у деокупованих територіях або там, де місцеві ради не можуть функціонувати, створюються місцеві військові адміністрації (ВМА), які тимчасово замінюють виборні органи. Водночас, навіть у цих випадках військові адміністрації залишаються цивільними за своєю суттю — більшість їхніх керівників не є військовими.

Школа, що виховує громадян: унікальний досвід ліцею ім. О.П. Медведкова

Черговий візит групи експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» до Теплодарської громади відбувся 10 жовтня 2025 року у межах реалізації проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Цього разу основний акцент було зроблено на діалозі з молоддю – середовищем, яке генерує майбутніх громадських лідерів і активістів.

Зустріч відбулась на базі Теплодарського ліцею імені О.П. Медведкова, де успішно функціонує система учнівського врядування, побудована за принципом Козацької Січі. Кожен клас формує окремий «курінь» із власним курінним, узагальнені інтереси вікових груп школярів представляють гетьмани. Ця система дозволяє учням на всіх рівнях долучатися до управлінських процесів, відчувати відповідальність за прийняття рішень і формувати культуру демократії в дії.

Така модель учнівського самоврядування створює сприятливе середовище для формування у школярів навичок самоуправління, ініціативності, поваги до правил і традицій, а також дає змогу педагогам формувати довіру між учнями та адміністрацією на основі партнерських відносин.

Під час зустрічі Андрій Крупник, очільник ГО ОІСТ та керівник проєкту, презентував концепцію Молодіжної ради як консультативно-дорадчого органу при міській раді. Як відомий експерт у сфері розвитку інституцій громадянського суспільства А.Крупник акцентував увагу на тому, що така структура повинна створюватися не формально, а з урахуванням реальної активності молоді, її бачення власної ролі у житті громади та готовності до проєктного мислення.