Утвердження української національної та громадянської ідентичності: як ради сприяють формуванню свідомості громадян відновленої України

Ставлення жителів до своєї нації, держави, державних символів, героїв, знаменних дат, якими вшановуються визначні особистості України, мови і традицій є основними маркерами національної та громадянської ідентичності.

Усвідомлення громадянами свого політико-правового зв’язку з Україною, українським народом та громадянським суспільством посилюється під час великих і трагічних випробувань, яким для українців стало повномасштабне вторгнення росії.

Війна рельєфніше визначила ті компоненти національної свідомості та громадянської активності, що потребують закріплення і подальшого розвитку за участі державних й суспільних інституцій. На вирішення цих питань спрямовані норми Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», який визначає мету, завдання, принципи, напрями, особливості формування та реалізації державної політики у цій сфері.

На реалізацію положень Закону Кабінетом Міністрів схвалена Стратегія утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 р. та затверджено операційний план заходів з її реалізації у 2023-2025 роках.

Пунктом 15 операційного плану заходів передбачено утворення координаційних рад з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування.

Практики активізації місцевої демократії в умовах війни та повоєнного відновлення України

Ключові виклики та можливості для демократичних практик

Повномасштабна війна в Україні створила унікальний контекст для розвитку місцевої демократії, де традиційні форми участі громадян трансформувалися під впливом надзвичайних обставин. Водночас децентралізаційна реформа, проведена після 2014 року, закладала інституційні основи для стійкості громад в умовах кризи. Дослідження показують, що місцеві самоврядні органи не лише зберегли свою функціональність, а й продемонструували здатність адаптуватися до військових реалій, підтримуючи демократичні цінності.

Український досвід пропонує критично важливі уроки для розуміння того, як демократія може не лише вижити, але й трансформуватися під час екзистенційних загроз. Особливо важливою є здатність громад поєднувати невідкладне реагування на кризу з довгостроковим демократичним плануванням відновлення.

Інституційні механізми в умовах військового стану

Адаптація місцевого самоврядування

Збереження автономії громад стало одним із найважливіших досягнень української децентралізації в умовах війни. Попри запровадження військових адміністрацій та централізацію деяких повноважень, більшість громад продовжує функціонувати відносно автономно. Дослідження в Чернігівській, Херсонській, Харківській та Запорізькій областях виявило два основні сценарії:

Перший сценарій: у деокупованих територіях або там, де місцеві ради не можуть функціонувати, створюються місцеві військові адміністрації (ВМА), які тимчасово замінюють виборні органи. Водночас, навіть у цих випадках військові адміністрації залишаються цивільними за своєю суттю — більшість їхніх керівників не є військовими.

Школа, що виховує громадян: унікальний досвід ліцею ім. О.П. Медведкова

Черговий візит групи експертів ГО «Одеський інститут соціальних технологій» до Теплодарської громади відбувся 10 жовтня 2025 року у межах реалізації проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Цього разу основний акцент було зроблено на діалозі з молоддю – середовищем, яке генерує майбутніх громадських лідерів і активістів.

Зустріч відбулась на базі Теплодарського ліцею імені О.П. Медведкова, де успішно функціонує система учнівського врядування, побудована за принципом Козацької Січі. Кожен клас формує окремий «курінь» із власним курінним, узагальнені інтереси вікових груп школярів представляють гетьмани. Ця система дозволяє учням на всіх рівнях долучатися до управлінських процесів, відчувати відповідальність за прийняття рішень і формувати культуру демократії в дії.

Така модель учнівського самоврядування створює сприятливе середовище для формування у школярів навичок самоуправління, ініціативності, поваги до правил і традицій, а також дає змогу педагогам формувати довіру між учнями та адміністрацією на основі партнерських відносин.

Під час зустрічі Андрій Крупник, очільник ГО ОІСТ та керівник проєкту, презентував концепцію Молодіжної ради як консультативно-дорадчого органу при міській раді. Як відомий експерт у сфері розвитку інституцій громадянського суспільства А.Крупник акцентував увагу на тому, що така структура повинна створюватися не формально, а з урахуванням реальної активності молоді, її бачення власної ролі у житті громади та готовності до проєктного мислення.

Красносілка продовжує лідерський марафон

У межах проєкту «Впровадження інструментів народовладдя в практику місцевого самоврядування», який реалізує ГО «Одеський інститут соціальних технологій» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Красносільська громада вкотре підтвердила своє лідерство у впровадженні демократичних практик.

26 вересня тут відбулася зустріч представників ОІСТ Андрія Крупника та Лариси Шегиди з керівництвом і громадським активом громади.

Участь у зустрічі взяли сільський голова Марина Архірій, представники апарату ради, старости

ветерани праці та активні мешканці старшого віку — загалом більше 20 осіб.

Головною темою стало створення у Красносільській громаді Ради старійшин – імовірно, першої
в Одеській області. Це консультативно-дорадчий орган, який має стати голосом людей старшого віку у діалозі з владою. Атмосфера зустрічі була дуже натхненною: очі учасників світилися бажанням діяти, а пропозиції засвідчили небайдужість громади.

Забуті традиції рад старійшин: відновлюємо в Україні

Сьогодні, коли перед державою і нацією у зв’язку з повномасштабною російською агресією постають чимраз складніші виклики, виникає нагальна потреба залучати всі категорії громадян до суспільно-політичного життя. Зокрема, це стосується людей старшого віку, які мають чималий потенціал професійного та життєвого досвіду.

Такі виклики зумовлюють потребу у створенні певної громадської структури – консультативно-дорадчої чи іншої організаційної форми, яка би акумулювала та представляла інтереси людей старшого віку і слугувала певним місточком між місцевою владою і жителями громади.

Створення рад старійшин на місцевому рівні є об’єктивною потребою участі жителів громади старшого віку у зміцненні її стійкості та згуртованості. Тим паче в умовах, коли останнім часом по суті відбулася трансформація рад ветеранів війни і праці у ради ветеранів війни рф проти України.

Разом із тим в Україні діє Закон «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», яким держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину похилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, в тому числі шляхом створення умов для підтримання здоров'я та активного довголіття (ст. 1).

Активне та здорове довголіття: як бізнесу подолати проблему кадрового голоду

Світлана Мозгова

Свіилана Мозгова - директорка по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій, має досвід керівної роботи на посадах HR – бізнес-партнер, директор з персоналу, директор з розвитку корпоративного партнерства та соціальної відповідальності. Має багаторічний досвід побудови всього спектру HR-систем у великих національних та міжнародних компаніях в Україні, Казахстані (банківська та аграрна сфери, роздрібний продаж, виробництво). Більше 30 реалізованих тренінгових програм для великих та середніх підприємств України, серед них ТОВ фірма «Астарта-Київ», ТОВ «Концерн Галнафтогаз», СК «ПРОВІДНА», ПАТ «ВТБ», ПАТ «ПУМБ», ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ».

Повномасштабна війна поставила перед бізнесом чимало викликів. Один із найвідчутніших — дефіцит кадрів, спричинений вимушеною міграцією населення, мобілізацією. Обдумуючи шляхи вирішення цього питання, ми звернули увагу на категорію людей віком 60+.

З подання Генасамблеї ООН, у світі вже п’ять років активно працюють над тим, аби поліпшити життя людей третього віку та зробити його активнішим. Мова про заохочення до фізичної, розумової та соціальної активності з урахуванням їхнього здоров’я, інтересів та можливостей. Ми ж в Астарті вирішили зробити їх активними, зокрема і за рахунок професійної зайнятості.

В Україні розробляють Стратегію активного довголіття

Стратегія активного довголіття. За її розробку взялися у Мінсоцполітики. За даними відомства, в Україні майже 9 мільйонів осіб похилого віку. А це кожен п’ятий мешканець міста та кожен третій мешканець села. Серед них близько трьох мільйонів людей з інвалідністю, і їхня кількість постійно зростає.

За визначенням ООН, довгожителі – це люди, що перетнули 90-річний рубіж. Багато з них і в цьому віці зберігають активну соціальну і трудову діяльність.

У цивілізованих країнах вже давно фіксується тенденція до збільшення тривалості життя. На це впливає підвищення рівня життя, якість медицини і грамотний догляд за дітьми та людьми похилого віку.

Тому представники Мінсоцполітики, міжнародні та громадські організації напрацювали своє бачення того, як держава та суспільство можуть забезпечити людям похилого віку якісне життя в Україні. Результати напрацьованих ідей ляжуть в основу Стратегії активного довголіття. Це документ, який формуватиме державну політику з питань підтримки людей старшого віку.

“Віг має бути дороговказом і для держави, для місцевого самоврядування, для громадських організацій. Всі матимуть розуміння, як вони повинні долучитися до реалізації цієї стратегії. Це Стратегія – документ про дуже конкретних людей, які живуть поруч з вами і потребують підтримки чи залучення”, – зазначила заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва.